іменний

іменний
[імеин:и/й]
м. (на) -н:о/му/-н':і/м, мн. -н':і/

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "іменний" в других словарях:

  • іменний цінний папір — цінний папір, власник якого має бути відомим емітенту, що веде чи доручає своєму уповноваженому вести іменний реєстр з відомостями про всіх власників цінних паперів …   Глосарій термінів фондового ринку

  • іменний — а/, е/. 1) Помічений ім ям власника; з дарчим написом на чиє небудь ім я. •• Іменни/й вклад вклад, зареєстрований на певну особу. Іменні/ ці/нні папе/ри цінні папери, видані на ім я певної особи. 2) Пов язаний з яким небудь або чиїмсь ім ям.… …   Український тлумачний словник

  • іменний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безіменний — а, е. 1) Який не має імені, назви, ніяк не названий. || Ім я якого невідоме. || Ім я автора і т. ін. якого невідоме; анонімний. Безіменні твори. •• Безіме/нна висота/ військ. Пагорб, гора, що не має власної назви (ороніма); на карті позначається… …   Український тлумачний словник

  • відіменний — а, е, грам. Утворений від іменника, прикметника, числівника чи займенника. Відіменні топонімічні назви …   Український тлумачний словник

  • поіменний — а, е. Який містить перелік імен. •• Поіме/нне голосува/ння голосування, при якому кожен голосує окремо і його прізвище записують …   Український тлумачний словник

  • тіменний — а, е, діал. Тямущий; здібний …   Український тлумачний словник

  • безіменний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • відіменний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • поіменний — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»